пригоїти
ПРИГО́ЇТИ, о́ю, о́їш, док., що.
Злегка загоїти;
// Притамувати (біль).
З великодушності не спитають її [вдову] про безповоротну втрату, порадою не пригоять тяжкий біль сирітства (Іван Ле).
Словник української мови (СУМ-20)ПРИГО́ЇТИ, о́ю, о́їш, док., що.
Злегка загоїти;
// Притамувати (біль).
З великодушності не спитають її [вдову] про безповоротну втрату, порадою не пригоять тяжкий біль сирітства (Іван Ле).
Словник української мови (СУМ-20)