придаватися
ПРИДАВА́ТИСЯ, даю́ся, дає́шся, недок., ПРИДА́ТИСЯ, да́мся, даси́ся, док.
1. Відповідати певним вимогам, годитися для чого-небудь, пасувати до чогось.
На річці показується човен з компанією співців .. [Острожин (до другої панночки):] Добре ваші українські пісні придаються до водяного спорту, ніяк я не сподівався (Леся Українка);
// Ставати в пригоді кому-небудь.
От коли придалася Юрчикові викохана силонька! (Г. Хоткевич);
// Бути потрібним.
– Нащо ж тобі придалася людська смерть? – Бо я грабар, – відповів чоловік, – так як люди будуть більше мерти, то я більше зароблю (Л. Мартович).
2. тільки док., діал. Удатися яким-небудь (про людину).
Хлопець придався талановитий і швидко навчився всьому тому, що знав і його вчитель (Панас Мирний);
В батька наче улилися [козарлюги] Та ще к тому придалися – Волос в волос, голос в голос, Мов на ниві колос в колос! (І. Манжура);
// Сформуватися яким-небудь (про характер, натуру).
Натура придалась у мене така весела, що мене усі люблять (Г. Квітка-Основ'яненко);
// Виявити нахил до чогось.
Придавсь один чернець на малювання і пообмальовував не то церкву, да й саму ограду округи братства (П. Куліш);
Параска зовсім до хазяйства не придалася (Панас Мирний);
// Вийти, удатися яким-небудь (про хліб, страву і т. ін.).
Та й мудра ж придалась [паска]! .. височенька, легесенька, чепурна, не репнула (Г. Квітка-Основ'яненко);
// Виявитися яким-небудь у ставленні до когось.
Як у пеклі, жилося тоді Тарасові в батьківській хаті, бо мачуха придалася люта (Панас Мирний);
// Здатися комусь яким-небудь.
Став він помагати, .. подвигався таки добре, вернувся додому, з'їв хліба, такий йому хліб смачний придався, що й не їв він такого смачного хліба ніколи (з казки);
// Видатися (у 2 знач.).
Придавсь і сей вечір темний та пахучий, як учорашній (Марко Вовчок);
// безос. Скластися в силу обставин, судитися.
Яке в тебе, таке в мене жовтеньке волосся, Любімося, кохаймося, бо нам придалося (з народної пісні).
3. тільки недок. Пас. до придава́ти 2.
Наукова цінність у літературознавстві придається конкретним фактам – цьому повітрю кожної науки (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)