придаватися

ПРИДАВА́ТИСЯ, даю́ся, дає́шся, недок., ПРИДА́ТИСЯ, да́мся, даси́ся, док.

1. Відповідати певним вимогам, годитися для чого-небудь, пасувати до чогось.

На річці показується човен з компанією співців .. [Острожин (до другої панночки):] Добре ваші українські пісні придаються до водяного спорту, ніяк я не сподівався (Леся Українка);

// Ставати в пригоді кому-небудь.

От коли придалася Юрчикові викохана силонька! (Г. Хоткевич);

// Бути потрібним.

– Нащо ж тобі придалася людська смерть? – Бо я грабар, – відповів чоловік, – так як люди будуть більше мерти, то я більше зароблю (Л. Мартович).

2. тільки док., діал. Удатися яким-небудь (про людину).

Хлопець придався талановитий і швидко навчився всьому тому, що знав і його вчитель (Панас Мирний);

В батька наче улилися [козарлюги] Та ще к тому придалися – Волос в волос, голос в голос, Мов на ниві колос в колос! (І. Манжура);

// Сформуватися яким-небудь (про характер, натуру).

Натура придалась у мене така весела, що мене усі люблять (Г. Квітка-Основ'яненко);

// Виявити нахил до чогось.

Придавсь один чернець на малювання і пообмальовував не то церкву, да й саму ограду округи братства (П. Куліш);

Параска зовсім до хазяйства не придалася (Панас Мирний);

// Вийти, удатися яким-небудь (про хліб, страву і т. ін.).

Та й мудра ж придалась [паска]! .. височенька, легесенька, чепурна, не репнула (Г. Квітка-Основ'яненко);

// Виявитися яким-небудь у ставленні до когось.

Як у пеклі, жилося тоді Тарасові в батьківській хаті, бо мачуха придалася люта (Панас Мирний);

// Здатися комусь яким-небудь.

Став він помагати, .. подвигався таки добре, вернувся додому, з'їв хліба, такий йому хліб смачний придався, що й не їв він такого смачного хліба ніколи (з казки);

// Видатися (у 2 знач.).

Придавсь і сей вечір темний та пахучий, як учорашній (Марко Вовчок);

// безос. Скластися в силу обставин, судитися.

Яке в тебе, таке в мене жовтеньке волосся, Любімося, кохаймося, бо нам придалося (з народної пісні).

3. тільки недок. Пас. до придава́ти 2.

Наукова цінність у літературознавстві придається конкретним фактам – цьому повітрю кожної науки (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. придаватися — придава́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. придаватися — (до чого) годитися; (кому) ставати у пригоді, здаватися; док. Словник синонімів Караванського
  3. придаватися — -даюся, -даєшся, недок., придатися, -дамся, -дасися, док. 1》 Відповідати певним вимогам, годитися для чого-небудь, пасувати до чогось. || Ставати в пригоді кому-небудь. || Бути потрібним. 2》 тільки док., діал. Удатися яким-небудь (про людину). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. придаватися — I. ГОДИ́ТИСЯ (задовольняючи певні вимоги, бути придатним для чого-небудь), ПРИДАВА́ТИСЯ, ПІДХО́ДИТИ. — Благословен, хто викопав криницю! — У східних так говориться племен, Але й для західних воно годиться (М. Словник синонімів української мови
  5. придаватися — ПРИДАВА́ТИСЯ, даю́ся, дає́шся, недок., ПРИДА́ТИСЯ, да́мся, даси́ся, док. 1. Відповідати певним вимогам, годитися для чого-небудь, пасувати до чогось. На річці показується човен з компанією співців.. Словник української мови в 11 томах