приданки

ПРИДАНКИ́, но́к, мн. (рідко одн. прида́нка, и, ж.).

Те саме, що прида́ни.

[Мелашка:] Похрипли від співів і ноги від танців повідкидали дружки, свашки та приданки (М. Кропивницький);

Одгуляли весілля, випроводили молодих у Піжмухи. Приданки біснувались іще з тиждень (П. Куліш);

* У порівн. Бубнові підспівувала, мов та весела приданка напідпитку, балалайка (Г. Косинка);

// Весільний поїзд гостей з боку нареченої, який прямує у дім нареченого.

Коня у позику не давай, жінки у приданки не пускай (Номис);

За шатром в степу співає, Неначе п'яна, з приданок Додому йдучи, молодиця (Т. Шевченко).

Значення в інших словниках

1. приданки — приданки́ множинний іменник, істота весільні гості з боку нареченої  Орфографічний словник української мови
2. приданки — -нок, мн. (рідко одн. приданка, -и, ж.), етн. Те саме, що придани. || Весільний поїзд гостей з боку нареченої, який прямує у дім нареченого.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. приданки — ПРИДАНКИ́, но́к, мн. (рідко одн. прида́нка, и, ж.), заст. Те саме, що прида́ни. [Мелашка:] Похрипли від співів і ноги від танців повідкидали дружки, свашки та приданки (Кроп., IV, 1959, 11); Одгуляли весілля, випроводили молодих у Піжмухи.  Словник української мови в 11 томах