приданки
ПРИДАНКИ́, но́к, мн. (рідко одн. прида́нка, и, ж.).
Те саме, що прида́ни.
[Мелашка:] Похрипли від співів і ноги від танців повідкидали дружки, свашки та приданки (М. Кропивницький);
Одгуляли весілля, випроводили молодих у Піжмухи. Приданки біснувались іще з тиждень (П. Куліш);
* У порівн. Бубнові підспівувала, мов та весела приданка напідпитку, балалайка (Г. Косинка);
// Весільний поїзд гостей з боку нареченої, який прямує у дім нареченого.
Коня у позику не давай, жінки у приданки не пускай (Номис);
За шатром в степу співає, Неначе п'яна, з приданок Додому йдучи, молодиця (Т. Шевченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- приданки — приданки́ множинний іменник, істота весільні гості з боку нареченої Орфографічний словник української мови
- приданки — -нок, мн. (рідко одн. приданка, -и, ж.), етн. Те саме, що придани. || Весільний поїзд гостей з боку нареченої, який прямує у дім нареченого. Великий тлумачний словник сучасної мови
- приданки — ПРИДАНКИ́, но́к, мн. (рідко одн. прида́нка, и, ж.), заст. Те саме, що прида́ни. [Мелашка:] Похрипли від співів і ноги від танців повідкидали дружки, свашки та приданки (Кроп., IV, 1959, 11); Одгуляли весілля, випроводили молодих у Піжмухи. Словник української мови в 11 томах