1. Словник української мови в 11 томах

приданки

ПРИДАНКИ́, но́к, мн. (рідко одн. прида́нка, и, ж.), заст. Те саме, що прида́ни.

[Мелашка:] Похрипли від співів і ноги від танців повідкидали дружки, свашки та приданки (Кроп., IV, 1959, 11);

Одгуляли весілля, випроводили молодих у Піжмухи. Приданки біснувались іще з тиждень (П. Куліш, Вибр., 1969, 208);

*У порівн. Бубнові підспівувала, мов та весела приданка напідпитку, балалайка (Кос., Новели, 1962, 159);

// Весільний поїзд гостей з боку нареченої, який прямує у дім нареченого.

Коня у позику не давай, жінки у приданки не пускай (Номис, 1864, № 8091);

За шатром в степу співає, Неначе п’яна, з приданок Додому йдучи, молодиця (Шевч., II, 1963, 304).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приданки — приданки́ множинний іменник, істота весільні гості з боку нареченої Орфографічний словник української мови
  2. приданки — -нок, мн. (рідко одн. приданка, -и, ж.), етн. Те саме, що придани. || Весільний поїзд гостей з боку нареченої, який прямує у дім нареченого. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. приданки — ПРИДАНКИ́, но́к, мн. (рідко одн. прида́нка, и, ж.). Те саме, що прида́ни. [Мелашка:] Похрипли від співів і ноги від танців повідкидали дружки, свашки та приданки (М. Кропивницький); Одгуляли весілля, випроводили молодих у Піжмухи. Словник української мови у 20 томах