придбання
ПРИДБА́ННЯ, я, с.
1. Дія за знач. придба́ти, придбава́ти.
І коли зараз, купуючи нове вбрання, ви не почуваєте вже чистої радості, коли ваше чуття від придбання речі вже подвоєне, то це є перший удар по віковічній владі матеріального, її треба зруйнувати (В. Підмогильний);
За травень він таки одержав зарпладу, це вона пригадала зараз, навіть на ремонт йому дещо приділили. Хіба що на придбання м'якого інвентаря та інструментарію нема?.. (Б. Антоненко-Давидович).
2. Те, що хто-небудь придбав (у 1 знач.); майно, власність.
Зв'язуючи себе з чимось, ми неминуче вмираємо. Смерть – розплата за придбання. Відмовляючись від усього – ми невмирущі (О. Бердник);
На Україні боялися, що коли Карл піде просто на Гетьманщину, то цар залишить її на власні сили, аби оборонити свої придбання на півночі й саму Москву (з наук. літ.);
* Образно. [Евфрозіна:] Мама зараз мені б за гроші жениха купила, і певне то було б лихе придбання (Леся Українка).
3. перен. Те, що є чиїмсь досягненням, надбанням.
Православне українське духовенство дуже цінило ті придбання, які вдалося осягнути при вступі на престол короля Володислава і які були закріплені в добу митрополита Петра Могили (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)