придбання
ВЛА́СНІСТЬ (майно і т. ін., належне кому-небудь; належність із правом розпорядження), ВОЛОДІ́ННЯ, ПОМІ́СТЯ іст., ОБЛА́ДА заст. (перев. про землі); ПРИДБА́ННЯ (те, що ким-небудь придбане). — Книжка є моя свята власність (Ю. Яновський); Державна власність; Раніше селянина давили межі, панські володіння, вічні турботи про хліб насущий (М. Чабанівський); Усі його великі помістя були заложені в ломбард (Панас Мирний); Перша сказала: "Даю тобі ситую землю в обладу" (Леся Українка).
НАДБА́ННЯ (те, що хто-небудь здобув, придбав; про явище культури, науки і взагалі духовної сфери — те, що хто-небудь здобув, органічно засвоїв і що неподільно належить йому), ЗДОБУ́ТОК, НАБУ́ТОК, ПРИДБА́ННЯ рідше. Я опустив руку із дорогоцінним надбанням у кишеню, але випустити щипців із рук не мав сили (Ю. Збанацький); — Чому ви не опублікуєте своїх досягнень, чому ви не зробите їх надбанням людства і науки? (Ю. Смолич); Поїзд князя Вишневецького був схожий на якусь степову орду, що посовувалась у безмірні і безмежні степи, шукаючи собі нових земель та здобутку (І. Нечуй-Левицький); Багацько в нас було працівників пера, Та щось малі про те лишилися здобутки (П. Грабовський); По смерті батьковій не взявся (син) до купецтва, а мерщій кинувся прогулювати батьків набуток (П. Загребельний); Маємо у нього низку блискучих, яскравих творів — цінних придбань для літератури пролетарської революції (В. Еллан).
Словник синонімів української мови