придбання

ВЛА́СНІСТЬ (майно і т. ін., належне кому-небудь; належність із правом розпорядження), ВОЛОДІ́ННЯ, ПОМІ́СТЯ іст., ОБЛА́ДА заст. (перев. про землі); ПРИДБА́ННЯ (те, що ким-небудь придбане). — Книжка є моя свята власність (Ю. Яновський); Державна власність; Раніше селянина давили межі, панські володіння, вічні турботи про хліб насущий (М. Чабанівський); Усі його великі помістя були заложені в ломбард (Панас Мирний); Перша сказала: "Даю тобі ситую землю в обладу" (Леся Українка).

НАДБА́ННЯ (те, що хто-небудь здобув, придбав; про явище культури, науки і взагалі духовної сфери — те, що хто-небудь здобув, органічно засвоїв і що неподільно належить йому), ЗДОБУ́ТОК, НАБУ́ТОК, ПРИДБА́ННЯ рідше. Я опустив руку із дорогоцінним надбанням у кишеню, але випустити щипців із рук не мав сили (Ю. Збанацький); — Чому ви не опублікуєте своїх досягнень, чому ви не зробите їх надбанням людства і науки? (Ю. Смолич); Поїзд князя Вишневецького був схожий на якусь степову орду, що посовувалась у безмірні і безмежні степи, шукаючи собі нових земель та здобутку (І. Нечуй-Левицький); Багацько в нас було працівників пера, Та щось малі про те лишилися здобутки (П. Грабовський); По смерті батьковій не взявся (син) до купецтва, а мерщій кинувся прогулювати батьків набуток (П. Загребельний); Маємо у нього низку блискучих, яскравих творів — цінних придбань для літератури пролетарської революції (В. Еллан).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. придбання — придба́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. придбання — [приедбан':а] -н':а, р. мн. -ан' Орфоепічний словник української мови
  3. придбання — -я, с. 1》 Дія за знач. придбати, придбавати. 2》 Те, що хто-небудь придбав (у 1 знач.); майно, власність. 3》 перен. Те, що є чиїмсь досягненням, надбанням. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. придбання — ПРИДБА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. придба́ти, придбава́ти. І коли зараз, купуючи нове вбрання, ви не почуваєте вже чистої радості, коли ваше чуття від придбання речі вже подвоєне, то це є перший удар по віковічній владі матеріального... Словник української мови у 20 томах
  5. придбання — Придба́ння, -ня; -ба́ння, -ба́нь і -ба́ннів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. придбання — ПРИДБА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. придба́ти, придбава́ти. Придбання поміщицьким господарством власного реманенту веде неминуче до підриву середнього селянства, яке добуває собі засоби до життя з допомогою відробітків (Ленін, 3, 1970, 214)... Словник української мови в 11 томах
  7. придбання — Придба́ння, -ня с. Пріобрѣтеніе. Г. Барв. 528. Словник української мови Грінченка