придуманий
ПРИДУ́МАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до приду́мати.
Хіба іноді іграшка яка, придумана ним, зведе братів докупи (Панас Мирний);
Ця посада .. неначе придумана для мене (Л. Мартович);
// приду́мано, безос. пред.
Сафрон розстебнув сорочку, пальцями розірвав підшиту до коміра стьожку, і з проріхи скотилося в долоню кілька червінців. – Ловко придумано, – засміявся Гуркало (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)