придуркуватість
ПРИДУ́РКУВАТІСТЬ, тості, ж., розм.
Властивість за знач. приду́ркуватий.
Кістляве, міцне, з колючим сторожким поглядом з-під навислих брів, воно [обличчя] мало вираз тієї лукавої напускної придуркуватості, від якої можеш чекати всяких несподіванок (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)