придуркуватість
ПРИДУ́РКУВАТІСТЬ, тості, ж., розм. Властивість за знач. приду́ркуватий.
Кістляве, міцне, з колючим сторожким поглядом з-під навислих брів, воно [обличчя] мало вираз тієї лукавої напускної придуркуватості, від якої можеш чекати всяких несподіванок (Гончар, III, 1959, 8).
Словник української мови (СУМ-11)