придуха
ПРИДУ́ХА, и, ж.
Кисневий голод (звичайно у риб внаслідок замерзання води, забруднення її і т. ін.
Від придухи гинула риба на Пслі (О. Гончар);
// Загибель риб та ін. водяних тварин внаслідок нестачі кисню.
Словник української мови (СУМ-20)