придуха
ПРИДУ́ХА, и, ж. Кисневий голод (звичайно у риб внаслідок замерзання води, забруднення її і т. ін.
Від придухи гинула риба на Пслі (Гончар, II, 1959, 163)
// Загибель риб та ін. водяних тварин внаслідок нестачі кисню.
Словник української мови (СУМ-11)