прижмурювати

ПРИЖМУ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИЖМУ́РИТИ, рю, риш, док., що.

Те саме, що примру́жувати.

Стовп куряви підоймеся [підніметься] над ними, дід буде кашляти, Оксана буде прижмурювати очі (В. Стефаник);

– А панєнка як чула, що ми співали? – спитала Октуся, прижмуривши не то хитро, не то безсоромно карі очі (Леся Українка);

Обернувся паламар, прижмурив очі, щоби ліпше придивитися, хто вилазить із лозини (С. Ковалів).

Значення в інших словниках

1. прижмурювати — прижму́рювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. прижмурювати — -юю, -юєш, недок., прижмурити, -рю, -риш, док., перех. Те саме, що примружувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. прижмурювати — МРУ́ЖИТИ (прикривати очі повіками), ЖМУ́РИТИ, ЗАЖМУ́РЮВАТИ, ЗАМРУ́ЖУВАТИ, ЗМРУ́ЖУВАТИ, ЩУ́ЛИТИ, ЩУ́РИТИ, ЗІЩУ́ЛЮВАТИ (ЗЩУ́ЛЮВАТИ), СКУ́ЛИТИ розм.; ПРИМРУ́ЖУВАТИ, ПРИЖМУ́РЮВАТИ, ПРИЩУ́ЛЮВАТИ, ПРИЩУ́РЮВАТИ, СКА́ЛИТИ розм., ЗАСКА́ЛЮВАТИ розм.  Словник синонімів української мови
4. прижмурювати — Прижму́рювати, -рюю, -рюєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. прижмурювати — ПРИЖМУ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИЖМУ́РИТИ, рю, риш, док., перех. Те саме, що примру́жувати. Стовп куряви підоймеся [підніметься] над ними, дід буде кашляти, Оксана буде прижмурювати очі (Стеф., І, 1949, 119); — А панєнка як чула, що ми співали?...  Словник української мови в 11 томах