прижовклий

ПРИЖО́ВКЛИЙ, а, е.

Дієпр. акт. до прижо́вкнути.

Вниз від Дніпрогесу широко розкинувся сліпучий Дніпро, по ньому випирає з води знайоме Богданові з дитинства каміння, рудувате, ніби пригоріле, прижовкле на сонці (О. Гончар);

Багаття жевріло неподалiк від путiвця, на картоплищi помiж прижовклими осиками й кленами (Григір Тютюнник);

Перелітали птахи над прижовклими верховіттями, знехотя і важко підкидаючи крила (В. Барка).

Значення в інших словниках

1. прижовклий — прижо́вклий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. прижовклий — див. жовтий  Словник синонімів Вусика
3. прижовклий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до прижовкнути.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. прижовклий — ПРИЖО́ВКЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до прижо́вкнути. Прижовкла від сонця і дощів листівка, певно, лежала ще з Першого травня (Чорн., Визвол. земля, 1959. 71).  Словник української мови в 11 томах
5. прижовклий — Прижовклий, -а, -е Нѣсколько пожелтѣвшій.  Словник української мови Грінченка