прижовклий —
ПРИЖО́ВКЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до прижо́вкнути. Вниз від Дніпрогесу широко розкинувся сліпучий Дніпро, по ньому випирає з води знайоме Богданові з дитинства каміння, рудувате, ніби пригоріле, прижовкле на сонці (О.
Словник української мови у 20 томах
прижовклий —
ПРИЖО́ВКЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до прижо́вкнути. Прижовкла від сонця і дощів листівка, певно, лежала ще з Першого травня (Чорн., Визвол. земля, 1959. 71).
Словник української мови в 11 томах
прижовклий —
Прижовклий, -а, -е Нѣсколько пожелтѣвшій.
Словник української мови Грінченка