приземистий
ПРИЗЕ́МИСТИЙ, а, е.
Те саме, що призе́мкуватий.
– Хлопці, ходімо зараз в городище. Там золота яма ніяк нас дочекатися не може, – рішучий, приземистий Підіпрнгора обернувся до селян (М. Стельмах);
У пана Кшивокольського все було сучасне, сказав би аж надто. Архітектура будинку, якщо сюди можна було придати сей термін, відбивала не загальні риси народу чи епохи, а виключно індивідуальну вдачу володільця: приземистий (щоб тепліше було), присадкуватий будинок ніби хижо вчепився в ту землю, на якій стояв (Г. Хоткевич);
Тонка попеляста метлиця, приземистий спориш, вертка повійка, яка вже порозтулювала біло-рожеві чашечки, прегуста картопля-американка, яка цвіла сизо, аж гливо, несли, піднявши на собі, роси (Б. Харчук).
Словник української мови (СУМ-20)