приземкуватий
ПРИЗЕ́МКУВАТИЙ, а, е, розм.
Невисокого зросту і кремезний.
Душею тої зброївні .. був сам коваль. Була се приземкувата, коренаста .. постать (І. Франко);
В просвіті поміж риштуванням Іван Юхимович побачив двох чоловіків. Один був огрядний, приземкуватий, як ванька-встанька [іван-покиван] (М. Руденко);
Мишко, приземкуватий хлопець, справді схожий на ведмежа (Ю. Збанацький);
// Низькорослий (про тварин).
Виходять з лісу два приземкуваті коні (Марко Черемшина);
// Низький і широкий або довгий (про будівлі, споруди).
Перед сірим будиночком простяглися три колії. Трохи далі темніла приземкувата будова з десятком широких дверей (С. Журахович);
На місці старих приземкуватих будівель тут виростають білокам'яні багатоповерхові корпуси (з газ.);
Правий закуток [птахоферми] був невеличкий, і розділяла його навпіл приземкувата незграбна піч (Я. Гримайло);
// З низькими будівлями (про поселення).
Не можна на рівнинному півдні будувати приземкуваті села без висотних орієнтирів (О. Довженко);
// Низький і крислатий (про рослини).
При обмеженому поливі розсада не так швидко витягується, стає більш приземкуватою (з наук. літ.);
Стих вітер. Заніміли високі тополі і приземкуваті рясновіті вишні (П. Автомонов).
Словник української мови (СУМ-20)