приземкуватий
ПРИЗЕ́МКУВАТИЙ, а, е, розм.
Невисокого зросту і кремезний.
Душею тої зброївні .. був сам коваль. Була се приземкувата, коренаста .. постать (І. Франко);
В просвіті поміж риштуванням Іван Юхимович побачив двох чоловіків. Один був огрядний, приземкуватий, як ванька-встанька [іван-покиван] (М. Руденко);
Мишко, приземкуватий хлопець, справді схожий на ведмежа (Ю. Збанацький);
// Низькорослий (про тварин).
Виходять з лісу два приземкуваті коні (Марко Черемшина);
// Низький і широкий або довгий (про будівлі, споруди).
Перед сірим будиночком простяглися три колії. Трохи далі темніла приземкувата будова з десятком широких дверей (С. Журахович);
На місці старих приземкуватих будівель тут виростають білокам'яні багатоповерхові корпуси (з газ.);
Правий закуток [птахоферми] був невеличкий, і розділяла його навпіл приземкувата незграбна піч (Я. Гримайло);
// З низькими будівлями (про поселення).
Не можна на рівнинному півдні будувати приземкуваті села без висотних орієнтирів (О. Довженко);
// Низький і крислатий (про рослини).
При обмеженому поливі розсада не так швидко витягується, стає більш приземкуватою (з наук. літ.);
Стих вітер. Заніміли високі тополі і приземкуваті рясновіті вишні (П. Автомонов).
Значення в інших словниках
- приземкуватий — призе́мкуватий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
- приземкуватий — див. низький Словник синонімів Вусика
- приземкуватий — -а, -е, розм. Невисокий на зріст і кремезний. || Низькорослий (про тварин). || Низький і широкий або довгий (про будівлі, споруди). || З низькими будівлями (про поселення). || Низький і крислатий (про рослини). Великий тлумачний словник сучасної мови
- приземкуватий — КРЕМЕ́ЗНИ́Й (про людину — міцної будови тіла), КОРЕНА́СТИЙ (КОРЕНИ́СТИЙ рідше), ЖИ́ЛАВИЙ, ВУЗЛУВА́ТИЙ розм., КОРЧУВА́ТИЙ розм.; ОГРЯ́ДНИ́Й, ДЕБЕ́ЛИЙ, ОПА́СИСТИЙ (міцний і повнотілий); ШИРОКОПЛЕ́ЧИЙ, ПЛЕЧИ́СТИЙ (широкий у плечах)... Словник синонімів української мови
- приземкуватий — Призе́мкуватий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- приземкуватий — ПРИЗЕ́МКУВАТИЙ, а, е, розм. Невисокого зросту і кремезний. Душею тої зброївні.. був сам коваль. Була се приземкувата, коренаста.. постать (Фр., VII, 1951, 51); В просвіті поміж риштуванням Іван Юхимович побачив двох чоловіків. Словник української мови в 11 томах
- приземкуватий — Приземкуватий, -а, -е 1) У самой земли растущій, низкій. 2) Приземистый (о человѣкѣ). Чоловік плечистий, приземкуватий. МВ. ІІ. 182. 3) О человѣкѣ: не имѣющій возвышеннаго духа. Чим вони рівня приземкуватим людям? К. ХП. 130. Словник української мови Грінченка