приземкуватий

КРЕМЕ́ЗНИ́Й (про людину — міцної будови тіла), КОРЕНА́СТИЙ (КОРЕНИ́СТИЙ рідше), ЖИ́ЛАВИЙ, ВУЗЛУВА́ТИЙ розм., КОРЧУВА́ТИЙ розм.; ОГРЯ́ДНИ́Й, ДЕБЕ́ЛИЙ, ОПА́СИСТИЙ (міцний і повнотілий); ШИРОКОПЛЕ́ЧИЙ, ПЛЕЧИ́СТИЙ (широкий у плечах); КРИЖА́СТИЙ (КРЯЖИ́СТИЙ), ОГУ́ЗКУВАТИЙ розм., ОКА́ДКУВАТИЙ (ОКА́ДЬКУВАТИЙ) розм. (широкий у крижах); ПРИСА́ДКУВАТИЙ, ПРИСА́ДИСТИЙ, ОЦУ́ПКУВАТИЙ, ОКОРЕ́НКУВАТИЙ розм., ПРИЗЕ́МКУВАТИЙ розм., ОСА́ДКУВАТИЙ розм., ОКЛЕ́ЦЬКУВАТИЙ діал., ГАМАЛИКУВА́ТИЙ діал. (невисокий, але міцної будови). Панас стояв кремезний, мов дуб, і реготав (Ю. Яновський); На поріг вибігає хазяйка ходаківської корчми, гладка і коренаста Тетяна (В. Кучер); Здавалося, був (чоловік) сильний, коренистий, грубий (І. Франко); Коляску вкотили Мелашка і дядько Захар — дебелий, жилавий санітар (А. Хижняк); Вузлуватий, широкий в плечах, трохи незграбний, з високими грудьми й дужими руками, він здається старшим від своїх літ (С. Скляренко); Оленчук ще довго сидів, схилившись на ґирлиґу, і в темряві ночі корчувата постать його непорушно темніла під навислим зоряним небозводом (О. Гончар); З себе був о. Хведор огрядний, тілистий, невисокий, але плечистий (І. Нечуй-Левицький); Жінка.. випросталася на повний зріст: висока, огрядна, дебела (О. Гончар); В коридорі поміж тонких хлопців і вертлявих дівчаток з'являється опасиста постать мордатого літнього чоловіка (П. Загребельний); Де проходив широкоплечий Мокеїч, там уже легко міг протиснутись і сухорлявий, жилавий Цимбал (О. Гончар); Федір Прохорович — середній на зріст, втоптаний, крижастий (Д. Бедзик); З хати, смачно позіхаючи, вийшов кряжистий лісник (М. Стельмах); Починало вечоріти, коли до ковалевого двору під'їхав товстий, огузкуватий вершник (І. Ле); Товстий, окадкуватий, він ледве поспішав за вертливим, як в'юн, лакеєм (Панас Мирний); Він чоловік окадькуватий собі: не високий і не низький, не тоненький і не товстий, а так собі кріпкий (Словник Б. Грінченка); Назустріч йому від колодязя з двома відрами в руках ішла огрядна присадкувата дівчина (Григорій Тютюнник); Погано пошита перкалева сукенка не укривала оцупкуватої фігури (М. Коцюбинський); На трибуну ще один іде. Невисокий, але окоренкуватий, дебелий (І. Рябокляч); Свої богослужби править (батюшка) добре, голос має густий і за треби не дуже турбується — на це більш падка приземкувата, як дуплянка, матушка (М. Стельмах); Карпо, молодий ще чоловік, осадкуватий, широкоплечий, ширококостий (Панас Мирний); Оклецькуватий писар з якутів Зітхав, протираючи очі (П. Грабовський); Народ показний, гамаликуватий (Ганна Барвінок). — Пор. 2. товсти́й.

НИЗЬКИ́Й (про предмет — який має невелику висоту), ПРИЗЕ́МНИЙ підсил.; НЕВИСО́КИЙ (який не є високим); ПРИСА́ДКУВАТИЙ, ПРИЗЕ́МКУВАТИЙ розм. (низький і широкий; про будівлю — низький і довгий). Тихе сонце сідає над рудими черепичними дахами низьких будиночків (Є. Гуцало); Старий палац Вишневецьких стояв у кінці міста на одшибі, на невисокому пригорку під віковічним дубовим лісом (І. Нечуй-Левицький); Бричка зупинилася перед типовим провінціальним присадкуватим будиночком з палісадником і садком (О. Іваненко). — Пор. 1. мали́й.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приземкуватий — призе́мкуватий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. приземкуватий — див. низький Словник синонімів Вусика
  3. приземкуватий — -а, -е, розм. Невисокий на зріст і кремезний. || Низькорослий (про тварин). || Низький і широкий або довгий (про будівлі, споруди). || З низькими будівлями (про поселення). || Низький і крислатий (про рослини). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. приземкуватий — ПРИЗЕ́МКУВАТИЙ, а, е, розм. Невисокого зросту і кремезний. Душею тої зброївні .. був сам коваль. Була се приземкувата, коренаста .. постать (І. Франко); В просвіті поміж риштуванням Іван Юхимович побачив двох чоловіків. Словник української мови у 20 томах
  5. приземкуватий — Призе́мкуватий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. приземкуватий — ПРИЗЕ́МКУВАТИЙ, а, е, розм. Невисокого зросту і кремезний. Душею тої зброївні.. був сам коваль. Була се приземкувата, коренаста.. постать (Фр., VII, 1951, 51); В просвіті поміж риштуванням Іван Юхимович побачив двох чоловіків. Словник української мови в 11 томах
  7. приземкуватий — Приземкуватий, -а, -е 1) У самой земли растущій, низкій. 2) Приземистый (о человѣкѣ). Чоловік плечистий, приземкуватий. МВ. ІІ. 182. 3) О человѣкѣ: не имѣющій возвышеннаго духа. Чим вони рівня приземкуватим людям? К. ХП. 130. Словник української мови Грінченка