приземкуватість
ПРИЗЕ́МКУВАТІСТЬ, тості, ж.
Властивість за знач. призе́мкуватий.
Танк, на котрому я сидів, виглядає проти “звіробоя” як левеня-підліток проти старого дужого лева. І важка приземкуватість машини, за котрою вгадувалася товстезність броні, і гармати калібру 122 з головастим (Є. Доломан);
Рельєфам властиві ті самі стилістичні ознаки, що й деяким іншим скульптурам: масивність і приземкуватість фігур, умовність і архаїзована статичність, декоративність одягу (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)