приземлений

ПРИЗЕ́МЛЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до приземли́ти 1.

Безперечно, ідеї, що оприлюднювалися, здатні повернути нас, приземлених сьогоденням, до світу високих істин і необмежених можливостей художньої уяви (з газ.).

2. у знач. прикм. Буденний, прозаїчний, позбавлений романтичності.

Письменник не вдається до гіперболічності, надмірного загострення характерів. Усе буденне, приземлене, просте і разом з тим – героїчне (з наук. літ.);

В кінцевому підсумку [у творі М. Коцюбинського] справляє перемогу не світле, поетичне начало, а грубий, приземлений практицизм, бездуховність, втіленням якої є Палагна (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. приземлений — призе́млений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. приземлений — [приеземлеинией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. приземлений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до приземлити 1). 2》 у знач. прикм. Буденний, прозаїчний, звичайний, позбавлений романтичності. Приземлені турботи. || Що відображає буденні, житейські інтереси, що пройнятий ними. Приземлена лірика. 3》 Який живе повсякденними інтересами.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. приземлений — БУДЕ́ННИЙ (позбавлений виразності, оригінальності, нічим не привабливий, нецікавий); ПРОЗАЇ́ЧНИЙ, НЕПОЕТИ́ЧНИЙ (позбавлений поетичності, оригінальності; про світогляд, інтереси і т. ін. — вузькопрактичний); ПРИЗЕ́МЛЕНИЙ підсил., БЕЗКРИ́ЛИЙ підсил.  Словник синонімів української мови
5. приземлений — ПРИЗЕ́МЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до приземли́ти 1. 2. у знач. прикм. Буденний, прозаїчний, позбавлений романтичності. Письменник не вдається до гіперболічності, надмірного загострення характерів.  Словник української мови в 11 томах