приземкуватий
ПРИЗЕ́МКУВАТИЙ, а, е, розм. Невисокого зросту і кремезний.
Душею тої зброївні.. був сам коваль. Була се приземкувата, коренаста.. постать (Фр., VII, 1951, 51);
В просвіті поміж риштуванням Іван Юхимович побачив двох чоловіків. Один був огрядний, приземкуватий, як ванька-встанька [іван-покиван] (Руд., Остання шабля, 1959, 23);
Мишко, приземкуватий хлопець, справді схожий на ведмежа (Збан., Старший брат, 1952, 46);
// Низькорослий (про тварин).
Виходять з лісу два приземкуваті коні (Черемш., Тв, , 1960, 161);
// Низький і широкий або довгий (про будівлі, споруди).
Перед сірим будиночком простяглися три колії. Трохи далі темніла приземкувата будова з десятком широких дверей (Жур., Вечір.., 1958, 67);
На місці старих приземкуватих будівель тут виростають білонам яні багатоповерхові корпуси (Веч. Київ, 3.ІІІ 1966, 1);
Правий закуток [птахоферми] був невеличкий, і розділяла його навпіл приземкувата незграбна піч (Грим., Незакінч. роман, 1962, 299);
// З низькими будівлями (про поселення).
Кілька років тому, коли виїздив з неї [Сухої Калини — села] до далекого й невідомого Ленінграда, була вона якась приземкувата й біднувата (Кучер, Голод, 1961, 41);
Не можна на рівнинному півдні будувати приземкуваті села без висотних орієнтирів (Довж., III, 1960, 91);
// Низький і крислатий (про рослини).
При обмеженому поливі розсада не так швидко витягується, стає більш приземкуватою (Хлібороб Укр., 2, 1967, 17);
Стих вітер. Заніміли високі тополі і приземкуваті рясновіті вишні (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 575).
Словник української мови (СУМ-11)