призначуваний

ПРИЗНА́ЧУВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до призна́чувати.

Вдень, на людях, йому, виявляється, легше було порозумітися з Шурою, ніж стоячи зараз тут, віч-на-віч з нею в лісі. Тоді все в ній рясними снопами світла було спрямоване на нього, призначуване йому: кожен порух тіла, гарячий погляд, ласкаве слово і навіть те, що чулося за словом... (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. призначуваний — призна́чуваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. призначуваний — -а, -е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до призначувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. призначуваний — ПРИЗНА́ЧУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до призна́чувати.  Словник української мови в 11 томах