призовий
ПРИЗОВИ́Й, а́, е́.
Стос. до призу; пов'язаний із змаганням на приз.
Призові місця завоювали на міжнародних кінофестивалях фільми Київської та Одеської студій “Тіні забутих предків”, “Перевірено – мін немає” та “Вірність” (з наук. літ.);
// Який завойовує призи в змаганнях.
Тимур був призовий заводський жеребець, який мав уже славу на іподромах (Л. Смілянський).
Словник української мови (СУМ-20)