призовий
ПРИЗОВИ́Й, а́, е́. Стос. до призу; пов’язаний із змаганням на приз.
Призові місця завоювали на міжнародних кінофестивалях фільми Київської та Одеської студій «Тіні забутих предків», «Перевірено — мін немає» та «Вірність» (Мист., 6, 1965, 2);
// Який завойовує призи в змаганнях.
Тимур був призовий заводський жеребець, який мав уже славу на іподромах (Сміл., Зустрічі, 1936, 92).
Словник української мови (СУМ-11)