призовний
ПРИЗО́ВНИ́Й, зо́вна́, зо́вне́. Стос. до призову (у 1 знач.)
Павло Гречаний.. був за машталіра і віз новобранців на призовний пункт (Тют., Вир, 1964, 284);
Блукали [хлопці] під деревами, чекаючи своєї черги з’явитися перед призовною комісією (Собко, Звич. життя, 1957, 265).
Словник української мови (СУМ-11)