призовник
ПРИЗО́ВНИ́К, зо́вника́, ч. Той, хто призивається на військову службу.
Герої війни беруть участь.. в масових військово-патріотичних святах, якими стали в Києві та інших містах республіки урочисті проводи в армію призовників (Ком. Укр., 1, 1967, 21);
Родичі проводжали призовників у район, а потім до станції (М. Ю. Тарн., Незр. горизонт, 1962, 13).
Словник української мови (СУМ-11)