призовницький

ПРИЗО́ВНИ́ЦЬКИЙ, зо́вни́цька, зо́вни́цьке. Прикм. до призо́вни́к.

Доведеться дечим поступитися й отим самовпевненим, пихатим непманам, що виповзли, немов ховрахи з нір, стоять он біля своїх крамничок, дивляться на призовницьку колону, посміхаються глузливо (Збан., Сеспель, 1961, 206).

Значення в інших словниках

1. призовницький — призо́вни́цький прикметник  Орфографічний словник української мови
2. призовницький — -зовницька, -зовницьке. Прикм. до призовник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. призовницький — ПРИЗО́ВНИ́ЦЬКИЙ, зо́вни́цька, зо́вни́цьке. Прикм. до призо́вни́к. Доведеться дечим поступитися й отим самовпевненим, пихатим непманам, що виповзли, немов ховрахи з нір, стоять он біля своїх крамничок, дивляться на призовницьку колону, посміхаються глузливо (Ю. Збанацький).  Словник української мови у 20 томах