приклеювати
ПРИКЛЕ́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИКЛЕ́ЇТИ, е́ю, е́їш, док., що.
Прикріплювати що-небудь до чогось клеєм або іншою липкою речовиною.
Коли Василь збирався вже приклеювати свій твір на першій шпальті стіннівки, сказав [Петро]: – Не подобається мені твоя стаття, Васю (М. Чабанівський);
За допомогою БМК-5 можна приклеювати металеві, пластмасові і дерев'яні деталі до металевих, бетонних, керамічних та інших основ (з газ.);
Раптом Василькові захотілося приклеїти одну летючку на спині нотаря (А. Турчинська);
Художниця працює в унікальній авторській техніці керамічного живопису. Окремі деталі майбутніх композицій вона ліпить вручну із глини, випалює в печі, а потім приклеює на панно (з газ.);
// у сполуч. зі сл. прізвисько, перен. Давати кому-небудь влучне жартівливе ім'я, що легко за ним закріплюється.
Гострі на язик солдатки дуже швидко приклеїли їй прізвисько: “принципова дамочка” (Яків Баш).
Словник української мови (СУМ-20)