приклеювати

ПРИКЛЕ́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИКЛЕ́ЇТИ, е́ю, е́їш, док., перех. Прикріплювати що-небудь до чогось клеєм або іншою липкою речовиною.

Коли Василь збирався вже приклеювати свій твір на першій шпальті стіннівки, сказав [Петро]: — Не подобається мені твоя стаття, Васю, не комсомольська вона… (Чаб., Тече вода.., 1961, 122);

За допомогою БМК-5 можна приклеювати металеві, пластмасові і дерев’яні деталі до металевих, бетонних, керамічних та інших основ (Веч. Київ, 12.III 1969, 4);

Раптом Василькові захотілося приклеїти одну летючку на спині нотаря (Турч., Зорі.., 1950, 74);

// у сполуч. із сл. прізвисько, перен. Давати кому-небудь влучне жартівливе ім’я, що легко за ним закріплюється.

Гострі на язик солдатки дуже швидко приклеїли їй прізвисько: «принципова дамочка» (Баш, На.. дорозі, 1967, 112).

Значення в інших словниках

1. приклеювати — прикле́ювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. приклеювати — -юю, -юєш, недок., приклеїти, -ею, -еїш, док., перех. Прикріплювати що-небудь до чогось клеєм або іншою липкою речовиною. || у сполуч. зі сл. прізвисько, перен. Давати кому-небудь влучне жартівливе ім'я, що легко за ним закріплюється.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. приклеювати — ПРИКЛЕ́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИКЛЕ́ЇТИ, е́ю, е́їш, док., що. Прикріплювати що-небудь до чогось клеєм або іншою липкою речовиною.  Словник української мови у 20 томах
4. приклеювати — КЛЕ́ЇТИ одне з одним, до чого (прикріплювати що-небудь до чогось за допомогою клейкої речовини), ПРИКЛЕ́ЮВАТИ до чого, ПРИЛІ́ПЛЮВАТИ до чого, ЛІПИ́ТИ на що, до чого, розм.; НАКЛЕ́ЮВАТИ, НАЛІ́ПЛЮВАТИ (на щось); СКЛЕ́ЮВАТИ, ЗЛІ́ПЛЮВАТИ (одне з одним).  Словник синонімів української мови
5. приклеювати — Прикле́ювати, -кле́юю, -кле́юєш; прикле́юй, -кле́юйте  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. приклеювати — Приклеювати, -ле́юю, -єш сов. в. приклеїти, -кле́ю, -їш, гл. Приклеивать, приклеить.  Словник української мови Грінченка