приключатися
ПРИКЛЮЧА́ТИСЯ, а́ється, недок., ПРИКЛЮЧИ́ТИСЯ, лю́читься, док., розм.
Те саме, що става́тися 1.
По тому коржі, що плавав поверх води у мисці, угадувала знахурка, від чого те лихо приключилося (Панас Мирний);
Думати, не гарячкуючи, про те, що з нею приключилось і що почула, вона зараз просто не могла (В. Козаченко);
Стареньку сусідку їхню, кажуть, забрала швидка допомога. Інфаркт приключився (Є. Кравченко).
Словник української мови (СУМ-20)