приключатися
ПРИКЛЮЧА́ТИСЯ, а́ється, недок., ПРИКЛЮЧИ́ТИСЯ, лю́читься, док., розм. Те саме, що ста́витися 1.
По тому коржі, що плавав поверх води у мисці, угадувала знахурка, від чого те лихо приключилося (Мирний, III, 1954, 58);
Думати, не гарячкуючи, про те, що з нею приключилось і що почула, вона зараз просто не могла. (Коз., Листи.., 1967, 186);
Стареньку сусідку їхню, кажуть, забрала швидка допомога. Інфаркт приключився (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 181).
Словник української мови (СУМ-11)