приклонятися
ПРИКЛОНЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ПРИКЛОНИ́ТИСЯ, лоню́ся, ло́нишся, док., розм. Те саме, що прихиля́тися 1.
Христя сіла на порозі, приклонилась головою до одвірка (Мирний, III, 1954, 150);
Розкажу дружині вірній, Приклонившись до рамена, Казку мовою простою… (Рильський, II, 1960, 50);
// Те саме, що уклоня́тися 1.
Ой добре, добре чуже дитя бить! Не пручається і не лається, — До білих ніжок приклоняється! (Нар. лірика, 1956, 315).
Словник української мови (СУМ-11)