прикметниковий

ПРИКМЕТНИКО́ВИЙ, а, е, лінгв.

Стос. до прикметника.

Серед іменників чималу групу становлять слова прикметникового типу, що постали внаслідок субстантивації (з наук. літ.);

Прикметникова прикладка має в собі певний елемент предикативності (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. прикметниковий — прикметнико́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. прикметниковий — [приекмеитниековией] м. (на) -вому/-в'ім, мн. -в'і  Орфоепічний словник української мови
3. прикметниковий — -а, -е, грам. Стос. до прикметника.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. прикметниковий — ПРИКМЕТНИКО́ВИЙ грам., АД'ЄКТИ́ВНИЙ.  Словник синонімів української мови
5. прикметниковий — Прикметнико́вий, -ва, -ве  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. прикметниковий — ПРИКМЕТНИКО́ВИЙ, а, е, грам. Стос. до прикметника. Серед іменників чималу групу становлять слова прикметникового типу, що постали внаслідок субстантивації (Сучасна укр. літ. м., І, 1969, 124); Прикметникова прикладка має в собі певний елемент предикативності (Мовозн., VII, 1949, 56).  Словник української мови в 11 томах