приколисувати

ПРИКОЛИ́СУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИКОЛИСА́ТИ, приколишу́, приколи́шеш і рідко приколиса́ю, приколиса́єш і ПРИКОЛИХА́ТИ, приколишу́, приколи́шеш і рідко приколиха́ю, приколиха́єш, док., кого.

Те саме, що заколи́сувати.

– То з космосу листи нашій Тоні йдуть, – жартує Демидиха розвеселившись. – Хто ж хоч він? – Це, мабуть, той, що по радіо Тоню вітав, – приколисуючи дитину, сказала Корнієва молодиця (О. Гончар);

Скрутився [Віталій] клубочком, зіщулився, схилився їй на руки, і ласка до нього росте, і це почуття до нього гріє і її саму. Якби ж можна отак, щоб приколихати його, а прокинеться – вже ночі нема (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. приколисувати — приколи́сувати дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. приколисувати — -ую, -уєш, недок., приколисати, приколишу, приколишеш і рідко приколисаю, приколисаєш і приколихати, приколишу, приколишеш і рідко приколихаю, приколихаєш, док., перех. Те саме, що заколисувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. приколисувати — ЗАКОЛИ́СУВАТИ (колишучи, присипляти — дитину), ЗАКОЛИ́ХУВАТИ, ПРИКОЛИ́СУВАТИ, ПРИКОЛИ́ХУВАТИ, УКОЛИ́СУВАТИ (ВКОЛИ́СУВАТИ). — Док.: заколиса́ти, заколиха́ти, приколиса́ти, приколиха́ти, уколиса́ти (вколиса́ти).  Словник синонімів української мови
4. приколисувати — ПРИКОЛИ́СУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИКОЛИСА́ТИ, приколишу́, приколи́шеш і рідко приколиса́ю, приколиса́єш і ПРИКОЛИХА́ТИ, приколишу́, приколи́шеш і рідко приколиха́ю, приколиха́єш, док., перех. Те саме, що заколи́сувати.  Словник української мови в 11 томах