приколисувати

ПРИКОЛИ́СУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИКОЛИСА́ТИ, приколишу́, приколи́шеш і рідко приколиса́ю, приколиса́єш і ПРИКОЛИХА́ТИ, приколишу́, приколи́шеш і рідко приколиха́ю, приколиха́єш, док., перех. Те саме, що заколи́сувати.

— То з космосу листи нашій Тоні йдуть, — жартує Демидиха розвеселившись. — Хто ж хоч він? — Це, мабуть, той, що по радіо Тоню вітав, — приколисуючи дитину, сказала Корнієва молодиця (Гончар, Тронка, 1963, 17);

Скрутився [Віталій] клубочком, зіщулився, схилився їй на руки, і ласка до нього росте, і це почуття до нього гріє і її саму. Якби ж можна отак, щоб приколихати його, а прокинеться — вже ночі нема (Гончар, Тронка, 1963, 249).

Значення в інших словниках

1. приколисувати — приколи́сувати дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. приколисувати — -ую, -уєш, недок., приколисати, приколишу, приколишеш і рідко приколисаю, приколисаєш і приколихати, приколишу, приколишеш і рідко приколихаю, приколихаєш, док., перех. Те саме, що заколисувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. приколисувати — ПРИКОЛИ́СУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИКОЛИСА́ТИ, приколишу́, приколи́шеш і рідко приколиса́ю, приколиса́єш і ПРИКОЛИХА́ТИ, приколишу́, приколи́шеш і рідко приколиха́ю, приколиха́єш, док., кого. Те саме, що заколи́сувати.  Словник української мови у 20 томах
4. приколисувати — ЗАКОЛИ́СУВАТИ (колишучи, присипляти — дитину), ЗАКОЛИ́ХУВАТИ, ПРИКОЛИ́СУВАТИ, ПРИКОЛИ́ХУВАТИ, УКОЛИ́СУВАТИ (ВКОЛИ́СУВАТИ). — Док.: заколиса́ти, заколиха́ти, приколиса́ти, приколиха́ти, уколиса́ти (вколиса́ти).  Словник синонімів української мови