прикомандирований
ПРИКОМАНДИРО́ВАНИЙ, а, е, розм.
Дієпр. пас. до прикомандирува́ти.
В селі стояла якась військова частина, до якої, як довідався пізніше Сеспель, була прикомандирована їхня п'ятірка (Ю. Збанацький);
Шевченко офіційно був прикомандирований до складу експедиції як художник, і за даний йому дозвіл малювати відповідало тепер його начальство (з наук. літ.);
13 червня [1905 р.] увечері прикомандирований до “Потьомкіна” міноносець “267” привіз для потьомкінців м'ясо (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)