прикомандирування

ПРИКОМАНДИРУВА́ННЯ, я, с.

Дія і стан за знач. прикомандирува́ти.

В листі від 9 лютого до начальника дивізії Обручев уточнив дату прикомандирування Шевченка до експедиції – 2 травня (з наук. літ.);

П. О. Чихачов ледве домігся лише прикомандирування до загону Перовського, що відправлявся до Хіви (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. прикомандирування — прикомандирува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. прикомандирування — -я, с. Дія та її результат за знач. прикомандирувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. прикомандирування — ПРИКОМАНДИРУВА́ННЯ, я, с. Дія та її результат за знач. прикомандирува́ти. В листі від 9 лютого до начальника дивізії Обручев уточнив дату прикомандирування Шевченка до експедиції — 2 травня (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 286); П.  Словник української мови в 11 томах