прикомандирування

прикомандирува́ння

-я, с.

Дія та її результат за знач. прикомандирувати.

Значення в інших словниках

1. прикомандирування — прикомандирува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. прикомандирування — ПРИКОМАНДИРУВА́ННЯ, я, с. Дія і стан за знач. прикомандирува́ти. В листі від 9 лютого до начальника дивізії Обручев уточнив дату прикомандирування Шевченка до експедиції – 2 травня (з наук. літ.); П.  Словник української мови у 20 томах
3. прикомандирування — ПРИКОМАНДИРУВА́ННЯ, я, с. Дія та її результат за знач. прикомандирува́ти. В листі від 9 лютого до начальника дивізії Обручев уточнив дату прикомандирування Шевченка до експедиції — 2 травня (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 286); П.  Словник української мови в 11 томах