прикопувати

ПРИКО́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИКОПА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що.

1. Неглибоко закопувати в землю що-небудь.

Після сортування саджанці прикопують на зиму в канавах завглибшки 60 сантиметрів у захищеному місці (з наук. літ.);

[Софія:] Виходить, що Григор без тебе на своїй землі дозволив зерно прикопати!.. (С. Голованівський);

// Засипати землею що-небудь цілком або частково.

Якщо буряки [цукрові] доводиться зберігати в полі, їх складають в купи, накривають гичкою і прикопують землею (з навч. літ.);

Рослини прикопують в парниках або овочесховищах у злегка вологу землю, щільно одна до одної, приблизно до рівня листків (з наук. літ.).

2. тільки док., розм., рідко. Те саме, що похова́ти.

Як вона раділа, плакала і приказувала: “Я ж думала, синочку, що я тебе прикопала” (Ганна Барвінок).

Значення в інших словниках

1. прикопувати — прико́пувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. прикопувати — -ую, -уєш, недок., прикопати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Неглибоко закопувати в землю що-небудь. || Засипати землею що-небудь цілком або частково. 2》 тільки док., розм., рідко. Те саме, що поховати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. прикопувати — ПРИКО́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИКОПА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Неглибоко закопувати в землю що-небудь. Після сортування саджанці прикопують на зиму в канавах завглибшки 60 сантиметрів у захищеному місці (Колг. Укр.  Словник української мови в 11 томах
4. прикопувати — Прико́пувати, -пую, -єш сов. в. прикопа́ти, -па́ю, -єш, гл. 1) Закапывать, закопать, привалить землей. Сади картоплю, та не глибоко прикопуй. Въ значеніи: похоронить. Хвали попа, прикопавши. Ном. № 5188. Моя ненько, моя матінко!...  Словник української мови Грінченка