прикритий
ПРИКРИ́ТИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до прикри́ти.
– Солдатика тут одного поранило, – .. Костецький побачив на земляних нарах прикритого до підборіддя шинеллю .. молодого солдата (Л. Первомайський);
Світло з лампи, прикритої газетою, падало на широко розкриті очі [Андрійка] (В. Собко);
Здіймався пам'ятник герою, Іще прикритий полотном (М. Нагнибіда);
Вікна будиночка були прикриті синіми віконницями (С. Олійник);
Його голова, прикрита чорною драною шапкою, нагадувала нічну хижу птицю з коротким дзьобом, з круглими очима (І. Нечуй-Левицький);
– Позиція, кажу, чудова, – пояснює Засядько. – І до противника палицею кинути, і прикрита добре... (О. Гончар).
2. у знач. прикм. Прихований, замаскований, таємний.
Я друзів мав, прикритих ворогів, Я вже любив і знав любові муки (П. Куліш).
Словник української мови (СУМ-20)