прикроплений
ПРИКРО́ПЛЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до прикропи́ти.
Це, мабуть, була найпрекрасніша в світі квіточка [ромашка]: рівна, висока, з сумно нахиленою набік яскраво-жовтою, в білих ніжних прозорих пелюсточках голівкою, ще й зверху прикроплена дрібною, як вістря стальної голки, росичкою (Григорій Тютюнник);
Він сидів поряд Шаблія, переодягнений в недорогий сірий костюм, .. увесь чистий, прикроплений духами (Д. Бедзик).
Словник української мови (СУМ-20)