прикроплений
ПРИКРО́ПЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до прикропи́ти.
Це, мабуть, була найпрекрасніша в світі квіточка [ромашка]: рівна, висока, з сумно нахиленою набік яскраво-жовтою, в білих ніжних прозорих пелюсточках голівкою, ще й зверху прикроплена дрібною, як вістря стальної голки, росичкою (Тют., Вир, 1964, 252);
Він сидів поряд Шаблія, переодягнений в недорогий сірий костюм, ..увесь чистий, прикроплений духами (Д. Бедзик, Серце.., 1961, 235).
Словник української мови (СУМ-11)