прикрощі
ПРИ́КРОЩІ, ів, мн.
1. Неприємні події, лихі пригоди, невдачі, злигодні.
Прикрощі підривали здоров'я, але не згасили Довженкової віри, життєстверджуючого оптимізму, яким пройняті всі його твори (з наук. літ.);
[Норма:] Де ж було, однак, це твоє серце, коли ти нищечком доніс своєму шефові про те, що папери Макарова можна знайти в моїй сумці? [Бентлі:] Адже таким чином я лише врятував тебе від великих прикрощів (Я. Галан).
2. Почуття незадоволення, досада.
Ластовиння їй завдає прикрощів (А. Дімаров);
Після закінчення школи майже всім класом пішли працювати в рідну артіль. Невдовзі відчули і прикрощі невдач, і радість перемог (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)