прикрощі

ПРИ́КРОЩІ, ів, мн.

1. Неприємні події, лихі пригоди, невдачі, злигодні.

Прикрощі підривали здоров’я, але не згасили Довженкової віри, життестверджуючого оптимізму, яким пройняті всі його твори (Рад. літ-во, 10, 1969, 72);

[Норма:] Де ж було, однак, це твоє серце, коли ти нищечком доніс своєму шефові про те, що папери Макарова можна знайти в моїй сумці? [Бентлі:] Адже таким чином я лише врятував тебе від великих прикрощів (Галан, І, 1960, 445).

2. Почуття незадоволення, досада.

Ластовиння їй завдає прикрощів (Дім., І будуть люди, 1964, 23);

Після закінчення школи майже всім класом пішли працювати в рідну артіль. Невдовзі відчули і прикрощі невдач, і радість перемог (Хлібороб Укр., 4, 1969, 12).

Значення в інших словниках

1. прикрощі — при́крощі множинний іменник  Орфографічний словник української мови
2. прикрощі — -ів, мн. 1》 Неприємні події, лихі пригоди, невдачі, злигодні. 2》 Почуття невдоволення, досада.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. прикрощі — ПРИ́КРОЩІ, ів, мн. 1. Неприємні події, лихі пригоди, невдачі, злигодні. Прикрощі підривали здоров'я, але не згасили Довженкової віри, життєстверджуючого оптимізму, яким пройняті всі його твори (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
4. прикрощі — НЕЗАДОВО́ЛЕННЯ (почуття й стан незадоволеної людини), НЕВДОВО́ЛЕННЯ, НЕДОГО́ДА рідше; ПРИ́КРІСТЬ, ПРИ́КРОЩІ мн., ДОСА́ДА (незадоволення з гіркотою, розчаруванням унаслідок якоїсь невдачі); РОЗДРАТУВА́ННЯ (РОЗДРАТО́ВАННЯ), РОЗДРА́ЖНЕННЯ заст.  Словник синонімів української мови