Словник української мови у 20 томах

прикріпляти

ПРИКРІПЛЯ́ТИ див. прикрі́плювати.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. прикріпляти — прикріпля́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. прикріпляти — див. прикріплювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прикріпляти — ПРИЗНА́ЧИТИ (офіційно надати комусь право займати певну посаду, доручати виконувати якісь обов'язки), ПРИСТА́ВИТИ, ПРИЛУЧИ́ТИ, ПОСТА́ВИТИ розм., НАСТА́ВИТИ розм., НАСТАНОВИ́ТИ розм., ПОСТАНОВИ́ТИ розм., ПОСАДИ́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
  4. прикріпляти — Прикріпля́ти, -пля́ю, -пля́єш; прикріпи́ти, -плю́, -пи́ш, -пля́ть  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. прикріпляти — ПРИКРІПЛЯ́ТИ див. прикрі́плювати.  Словник української мови в 11 томах