прикріплюватися
ПРИКРІ́ПЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і ПРИКРІПЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ПРИКРІПИ́ТИСЯ, кріплю́ся, крі́пишся; мн., прикрі́пляться; док.
1. тільки 3 ос. Приєднуватися, приставати до чого-небудь.
Паркетні дощечки прикріплюються до основи бітумною мастикою (з навч. літ.);
За допомогою підошви гідра прикріплюється до різних предметів (з навч. літ.).
2. Брати на себе якісь обов'язки, відповідальність щодо кого-, чого-небудь.
3. Ставати на облік.
– Кунерт від сьогодні прикріпляється до батальйонної кухні, а щодо денщика, то звернися до фельдфебеля раховника (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека).
Словник української мови (СУМ-20)