прикріплюватися
ПРИКРІ́ПЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і ПРИКРІПЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ПРИКРІПИ́ТИСЯ, кріплю́ся, крі́пишся; мн., прикрі́пляться; док.
1. тільки 3 ос. Приєднуватися, приставати до чого-небудь.
Паркетні дощечки прикріплюються до основи бітумною мастикою (з навч. літ.);
За допомогою підошви гідра прикріплюється до різних предметів (з навч. літ.).
2. Брати на себе якісь обов'язки, відповідальність щодо кого-, чого-небудь.
3. Ставати на облік.
– Кунерт від сьогодні прикріпляється до батальйонної кухні, а щодо денщика, то звернися до фельдфебеля раховника (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прикріплюватися — прикрі́плюватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- прикріплюватися — -ююся, -юєшся і прикріплятися, -яюся, -яєшся, недок., прикріпитися, -кріплюся, -кріпишся; мн. прикріпляться; док. 1》 тільки 3 ос. Приєднуватися, приставати до чого-небудь. 2》 Брати на себе якісь обов'язки, відповідальність щодо кого-, чого-небудь. 3》 Ставати на облік. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прикріплюватися — ПРИКРІ́ПЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і ПРИКРІПЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ПРИКРІПИ́ТИСЯ, кріплю́ся, крі́пишся; мн, прикрі́пляться; док. 1. тільки 3 ос. Приєднуватися, приставати до чого-небудь. 2. Брати на себе якісь обов’язки, відповідальність щодо кого-, чого-небудь. 3. Ставати на облік. Словник української мови в 11 томах